Осінь в парку

Восени в парку дуже гарно. Дерева одягнені в жовті і помаранчеві вбрання. Земля теж одяглася і сховалася опалим різнокольоровими листочками.
Для осінньої прогулянки в парку люди одягаються тепліше. Діти бігають в яскравих курточках і ошатних шапочках. А на ніжках - чобітки.
Маленькі дітлахи ради приходу осені. Вони беруть оберемки листя і підкидають вгору. Або загортають їх ногами. А буває, і падають прямо зібрані в купи листя різного кольору як на м'яку подушку.
Для мене осінь прекрасна своєю яскравістю і різнобарв'ям, своєю мінливістю і непостоянностью. Осінь - це чудово!

Сейчас смотрят:


Постоянные обращения к А. С. Пушкину — одна из важнейших особенностей всего творчества Ф. М. Достоевского. “Все, что есть у меня хорошего, всем этим я обязан ему”, — признавался Достоевский. Он был пе
В первой строфе стихотворения мы встречаем отрицание: «Нет, не тебя так пылко я люблю…» Но это отрицание одно­временно содержит утверждение: «я люблю». Вчитавшись в строфу, мы понимаем, что лирический
Одним из наиболее принципиальных вопросов русской литературы является вопрос о человеке, его месте в мире и его подлинной ценности. Проблема гуманизма становится особенно актуальной в конце XIX — нача
Сатирическое изображение действительности проявилось у Салтыкова-Щедрина (наряду с другими жанрами) и в сказках. Здесь, как и в народных сказках, сочетается фантастика и реальность. Так, часто у Салты