Прогулянка по середньовічному місту (твір)

Напевно, кожна людина хоче прогулятися по середньовічному місту. Шкода, що зараз будують тільки сучасні будинки, тому в середньовічне місто або замок можна потрапити тільки на екскурсію. З них зробили музеї, яких вже не відчуєш цієї атмосфери того часу.

А як би хотілося пройти серед вузьких вуличок, закупитися продуктами у жвавих перекупок на базарі, а ввечері піти на бал! А ще краще - проїхатися в кареті, як Попелюшка! Тільки зовсім не хочеться, щоб розкішний наряд після півночі перетворився на лахміття, а карета - на гарбуз.

У середньовічному місті кожна вулиця дихає чарівністю, будинки зберігають легенди, а кішки вночі розповідають один одному казки на дахах. А ще в Середньовіччі були дуже гарні костюми. Дівчата носили пишні сукні, а чоловіки - розшиті камінням камзоли. А сучасна одяг здалася б бідній навіть селянинові.

Зараз не побачиш і справжнього лицаря. А раніше вони здійснювали подвиги і складали вірші на честь своїх дам серця. Кажуть, їх обладунки могли важити цілих 50 кілограмів. Отже, чоловіки були набагато сильніше, ніж зараз. Я навіть не уявляю, наскільки важко було їх коням. Лицарі були ще й дуже сміливими, адже не кожна людина зважиться битися на турнірі, тому що його можуть убити.

Єдине, що мені не подобається в середньовічних містах - це публічні страти на площах! Людині відрубували голову, а для людей це була розвага. Це здається мені неправильним, адже кара могли побачити діти.

А взагалі, в середньовічних містах дуже красиво. Не зустрінеш двох однакових будинків - всі вони відрізнялися один від одного. А в центрі міста стояв замок, що належав якомусь багатому феодалу. Вечорами там запалювали камін, а коридори висвітлювали смолоскипами. У замках часто влаштовували бенкети, де подавали свіжу дичину, яку тільки що привезли мисливці. А в баштах жили приведення, лякаючи ночами всіх мешканців. Я думаю, у замку дуже страшно залишатися вночі, адже кожну тінь можна прийняти за жахливе чудовисько.

Мені б дуже хотілося потрапити в середньовічне місто хоча б на один день. А краще - пожити в замку! Носити найдорожчі і красиві наряди, брати участь в балах, скакати на коні, їздити на полювання. Може бути, мені вдалося побачити цей привид. Але ті часи залишилися тільки в старовинних билинах, казках і легендах. А нам залишається тільки малювати їх у своїй уяві.

Сейчас смотрят:


Иван Бунин Таня Она служила горничной у его родственницы, мелкой помещицы Казаковой, ей шел восемнадцатый год, она была невелика ростом, что особенно было заметно, когда она, мягко виляя юбкой и сле
Я родилась 15 июня 1992 года в 12 часов дня в родильном доме №2 города Кургана, с ростом в 54 см и с весом в 3.8 кг…Моё детство было не слишком давно. Многие думают, что это самое детство живёт во мне
Ярко, с непримиримой ненавистью рисует Горький мир «хозяев жизни», наживы, обрекающий миллионы людей на нищету, голод и бесправие. Но этот мир уже раскалывается изнутри, он не монолитен, как хотелось
В. Т. ШаламовКолымские рассказыСюжет рассказов В. Шаламова — тягостное описание тюремного и лагерного быта заключенных советского ГУЛАГа, их похожих одна на другую трагических судеб, в которых властву